Ось пораюсь в думках, немов в городі,
В них дряпаю, мов курка по стерні,
Буваю вдячний при любій нагоді,
Коли буває хороше мені…
Сміливо йду на зустріч з ворогами,
Та не боюсь вступити з ними в бій,
Та навіть, коли з голими руками,
Не вірю я, що повернусь живий…
Чи прийду знов цілісеньким до хати?
Моя дорога дивна, та сумна…
Пройти по ній, до друзів завітати,
Вже дуже швидко з’явиться весна…
Ось пораюсь в думках, немов в городі,
Вишукую в них сім'я золоте…
Воно для мене рівне нагороді,
Пухнастий сніг у лютому мете...
Автор Геннадій Сівак.
6 лютого 2011 року.