казка
Дід у нас страшний з`явився
На горищі десь таївся.
Всі про нього добре знають
Тож Бабаєм називають.
В величезному кожусі
Із на вушником на вусі.
Борода його із вати
Сам бридкий і волохатий.
Зирить хитрими очима,
Торбу носить за плечима.
Нашорошує він вуха
Як захоче все підслуха.
У нічну, у темну пору
Не спитавсь зайшов до двору.
Тишком-нишком підбирався
Шаснув в хату й заховався.
Зачаївся, сидить тихо
Усім неслухам на лихо.
Неслухняних він хапає
У мішок страшний складає.
Хто в мішку буде сидіти
Дід не дасть їм їсти й пити.
Плачуть в темряві і хничуть.
Маму з татком діти кличуть …
… ...
Та слухняним можна гратись
Діда нічого боятись.
Хоча й неслухів хапає
Сам погратись полюбляє.