Ти та, що прокидалась поруч з ним. Вранці бачила його перший погляд. Цілувала його в губи та дарувала йому посмішку, замість сонця. Він притискав тебе до свого тіла та цілував твоє волосся. Він дивився у твої очі, відчував як ти дихаєш, як б‘ється твоє серце…
Ти та, кому він посміхався на протязі дня. Дарував тобі безліч радісних моментів. Ловив кожен твій рух, погляд та бажання. Слідкував щоб ти не впала, не поранила себе; щоб ніхто тебе не образив…
Ти та, з ким він дихав одним повітрям, дивився в одну сторону. У вас були спільні думки, спільні бажання, спільна ніч та ранок… Він відчував твій стрункий стан, коли вітер обіймав тебе. Він полюбляв дивитися як сонечко кохає твоє волосся, як ти ходиш, робиш та щось говориш. Для нього твій голос був як музика, що залишиться вічною в цьому світі…
Йому була цікава твоя думка, твої бажання, твої сподівання. Він полюбляв дивувати тебе подарунками, своїми діями. Він малював для тебе, писав, дихав, жив… А ти надихала його, робила його життя яскравим. Ти танцювала для нього…
У вас були спільні улюблені книжки, фільми та пісні. Ви полюбляли танцювати в хвилях вночі, коли човен повільно йшов по воді, а місяць з ніжністю дивився на вас…
Ти та, хто бачив його успіх. Раділа… Ти сміялася з жартів його друзів. Допомагала обрати сорочку на вечір. І завжди знала, як необхідно виглядати, щоб вабити його…Щоб він бажав тебе… щоб він думав про тебе…сумував за тобою…хотів до тебе…
Ти та, кого він називав сонечком, коханою…
Ти та, кому він казав – «Кохаю тебе» та «Сумую за тобою»…
Ти та, з ким він засинав ввечері на одній подушці… під однією ковдрою… під ритм твого серця…