Щаслива мить кохання,
Людський короткий вік…
Серцеві вболівання,
Від них немає лік…
Жаданні зводять тиск…
І відчувають крила,
Думки пливуть мов віск,
Несуть мовби вітрила…
Плине любов між хмарами,
Господня, та свята,
Що обіймає чарами,
Веде у майбуття.
Це почуття яскраве,
Є в ньому мед, та сіль…
Казкове і цікаве,
В душі від нього хміль…
Щасливу мить кохання
Дарує небокрай,
То радість і страждання,
Чуттям не зловживай…
Автор Геннадій Сівак.
18 січня 2012 року.