***

Загриміло у небі дощами.
Полилася вода на хати.
Незбагненними тими сльозами
Полонило усіх навкруги.

Забери,забери нас скажених,
Все одно:чи нагору,чи вниз.
Порятуй,пригорни нас,блажених
До себе,до небес,на берез.

На мене,на тебе вся тривога
Полягла,як висока трава.
Так скажіть,чом ми ходим під Богом,
Коли дах від тривоги зрива?

Нас турбує життя,а не влада.
Ми хотіли прожити життя,
Ми хотіли дожити до ладу,
Ми хотіли забути буття.


                10.03.2009