Доле Моя

Доле Моя
Доле моя, доле моя,
Чого гірко склалось.
Другим щастя дарувала,
А мене цуралась.

За що мене ти караєш,
За яку провину.
Хіба Боже ти не знаєш,
Що я уже гину.

Все робив як Ти велів
Так мені казалось
Та втримать щастя я не зміг
Яке пригорталось.

А як щиро я кохав
Про других не думав,
Однак щастя я не мав,
Бо тебе придумав.

Ніхто мене не зігріє,
Ніхто не ласкає.
Моє серце кам’яніє,
Бо щастя не знає.

Залишився я один на пустій дорозі,
Повернуть своє життя я уже не в змозі.
Заспокою себе тим , що я помолюся,
Та тобі Боже низько поклонюся.

І піду  я в небуття
Не мав вдачі в долі.
Прожив довге я життя
Немов у неволі.