Знай, тебе душею відчуваю,
Незабутній український край,
Та у снах чудових зустрічаю
Рушники, стрічки, та коровай…
В пам’яті і верби, і тополі,
Лісів шепіт, дзеркала води,
Підкоряюсь я Господній волі,
Та у моїм серці назавжди…
Ти життю повчала, наче мати,
В відданості, вірності, в красі,
Буду тебе завжди пам’ятати,
Та купатись у святій росі…
По вікам течуть Дніпрові води,
Золотіють ясно куполи,
В яві не знайти такої вроди,
ІЇ дух скорити не змогли…
Знай, тебе душею відчуваю,
Неповторний, та казковий рай,
Майбуття доладного бажаю,
Щоб залишив назавжди відчай…
Автор Геннадій Сівак.
20 січня 2012 року.