На Божі ікони
Зливаються сльози, скипає в серцях болюча недуга,
На Божі ікони, що тліють в церквах,
Німіють уста і дивляться в небо.
Де тихо пливуть скалічені хмари,
Під ударами бурі розносять їх крики,
Стривожений птах летить в височінь.
Ти думав, що буде усе для життя,
А мить відбирає у тебе чуття,
Принижує здатність бути борцем.
Триматися слів, що луплять людей,
Збирають у них останні думки,
І шлях відкривають для серця сліпого.
Ти мусиш мовчати, бо тривожить в душі,
Горюча, сліпа, скалічена віра,
У вічне життя схилене долі.
На Божі ікони, пролиті слова,
До болі гартує в тобі до гниття,
Остання надія на краще життя.