У цій кімнаті немає повітря,
І світла так мало мені,
Із закутків вилазять огидні,
Пронизливі, гучні думки
Всі ці слова, що хочу сказати
Давно загнили у пiтьмі,
Я не живу, я лише проживаю
У чудернацькому сні.
Зроблю ще крок і потраплю у вирій,
Де до зірок лише мить..
Набридло ходити по танучій кризі,
Кричати, що сердце болить.
Більше не хочу думок суперечку,
Замовкніть мої голоси!
Закрию я очі і все завмирає
І хворій моїй голові.
Можливо, колись, я з"їду із глузду,
Можливо, залишусь у сні..
Та тільки я хочу спіймати реальність,
Що так остогидла мені.