Мій щирий, любий українець,
Невже ти зовсім втратив віру?
Невже тобі прийшов кінець?
Бо втратив Батьківщину непокірну,
Усі старання звівши нанівець.
Не озирайся навкруги
І не кажи, що вигадав я казку,
Бо вже святкують вороги
Твою, напевно, придбану поразку.
Отож, кажу, не озирайся навкруги!
До дій прийшов вже час,
Розмови просто зайві.
Балаканиною давно годують нас,
Жбурляючи в обличчя пил та гравій
й брудними пальцями
керуючи компАс.
Наш човен довго не протягне -
Бездіяти не варто.
На себе кожен ковдру тягне,
Давно скінчились жарти
я сподiваюсь, кожен це осЯгне