Чужа
(© Керн Янина)*
Це дуже страшно: є мільярди фраз,
А ти мовчиш; ця тиша, наче злива.
Така раптова. зовсім не для нас,
Повірить хто, що я була щаслива?
Що ти для мене — радості межа;
Втрачаю голову, в твоїм живу полоні.
I дійсно жаль, для тебе я — чужа,
Моє волосся, руки і долоні.
Повірить хто, що радість теж гірка?
Що краще б сум: його моря і ріки.
Роби, що хочеш. ось моя рука —
Я буду поруч, начебто навіки.
Я буду поруч. ти іще живий,
Ти будеш вічно: в тебе добрі очі.
Я ще з тобою. ти хоч вовком вий,
Та уві сні прийду не раз, щоночі.
Чужая
Как это страшно – миллиарды фраз,
А ты молчишь. Тишь ливнем мир наш зАстила -
Внезапная такая... Не для нас!
Не верится – была я прежде счастлива!
Теряю голову - ты взял меня в полон!
Что для меня ты? Радость неземная!
Ах, как мне жаль: я для тебя – чужая -
И волосы, и руки, и ладонь…
Поверите ль, что счастье – тоже груз?
Пусть лучше грусть – ее моря и реки…
Рука – тебе… И будь, что будет – пусть!
Я буду рядом - навсегда! Навеки!
Я рядом! Слышишь?! Ты еще живой!
И будешь вечно - так сияют очи!
И я к тебе еще - хоть волком вой -
Приду не раз в виденьях еженощных!
*Оригинал стихотворения здесь: http://stihi.ru/2011/11/23/7698