Життя

Александра Не Такая Как Все Софи
Живи й плекай надії
На те, що в світі є
Такі дива,  як мрії,
Що милосердний Бог дає.
Таке, як сподівання,
Віра, надія й любов,
Зізнання у коханні,
Коли від нього закипає кров.
Тому що в нас одне життя,
Одне перше кохання,
Погане йде у забуття,
А кожен день збуваються бажання.
Щораз, як ми всміхаємося - сяє сонце,
Щораз, як сподіваємось – вогонь горить.
Душі своєї ти відкрий віконце,
Адже найбільший скарб життя – це змога жить!
Життя одне; багате, бідне – неважливо,
Та й неважливо скільки проживеш…
Веселим будь, живи закохано й мрійливо,
І лиш тоді життєвий скарб цей ти знайдеш.