Називай мене проліском в лісі,
У зеленім гаю – тополя.
Називай мене – пташка на стрісі,
Бо така вже у мене доля.
Вже весна настала надворі,
А душа ще болить, ще плаче…
Вона плаче від того болю,
Що завдав мені ти, мій граче!
Називай мене проліском в лісі,
Бо не хочу жити без тебе.
Називай мене пташка на стрісі,
Яка рветься у синє небо…