***

Олеся Гизмикер
   А я багато не прошу
   Лиш поглядом до тебе притулити
   І ніби більше не кричу,
   Але без тебе я не знаю жити.
   А я багато не прошу
   Хоч інколи тебе почути
   Дивлюсь у небо,помовчу,
   А інколи без тебе,я не можу бути.
   І я сумую,я скучаю,
   Але тобі я не скажу
   Приходить ніч,тебе бажаю...
   Чому все так?Скажи,чому?
   Я скільки віру відганяла,
   Але лиш крок і я лечу
   Я думала,що я кохала,
   Та ще кохаю лиш мовчу.
   Бо що нам про кохання говорити,
   Можливо ти не зрозумієш вже мене
   Навчилися в два боки жити,
   Та не забув і ти мене.


                7.04.2010р.