Хочеться розкладати по полицям частинки,
Твого вчора і мого сьогодні,
Що летять собі далеко над хмарами,
Які шлють нам з неба білі крижинки,
Такі безтурботні, ні, не холодні,
Між моїми блакитними і твоїми карими,
Хочеться заполонити прямі ефіри,
І атмосферу твоєї кімнати,
Твої випадкові проспекти з бульварами,
Твої напівсонні і темні квартири,
Твої електрички, що не наздогнати,
Між моїми блакитними і твоїми карими.