Лебідками впливають тихі ранки
в холодне марево січневих днів,
де спить зима на білих отоманках,
розшитих срібним гарусом снігів.
Мережана, як з прадідів ведеться,
алмазним сяйвом дивовижних чар,
тополя в горностаєвій горжетці
як на пуантах, тягнеться до хмар.
Стоїть, мов виклик долям пересічним,
Й на вушко їй скажу: « Я ніби ти,
вросла корінням у буденність звичну,
але душа ще прагне висоти…»
Вольный перевод: Иосиф Латман http://www.stihi.ru/avtor/namta
Стаей лебединою…рассветы
К мареву плывут январских дней,
В гарусом расшитых эполетах,
Никнут к ним вершины тополей.
Ели в горностаевых горжетках,
В отблесках алмазных ожилИ,-
На пуантах в сказочном балете
Снежным вихрем к облаку ушли…
Им, в лесу бродя, шепчу на Ушко -
Я вросла, как вы, корнями в быт,
Но, подобно вам, мои подружки,-
В Небе суждено с рассветом плыть.
…………………………………………
Лебеди над озером Одетты
К мареву плывут январских дней,
В гарусом расшитых эполетах,
К ним… вершины никнут тополей.