***

Зачекай! Я, напевно, полишу свій сумнів.
Обіцяю навчитись ховати цей біль.
Це прокляття моє - я занадто вже чуйна,
Але я намагаюсь зберегти все в собі.

Не тікай! Я, напевно, не зможу без тебе,
Хоч під силу ховати свої почуття.
Не шукатиму я твою зірку на небі,
Я колись зрозумію банальність життя.

Залишись! І пробач ці жіночі страждання.
Я не стану казати банальні слова,
А змовчу. Не почуєш від мене зізнання.
Ти не взнаєш ніколи, як тобою жила.

Зупинись! Хоча ні! Йди куди серце рветься:
Я не в змозі тримати, якщо ти чужий,
Якщо серце давно вже для іншої б'ється,
А хотілось для мене...для моєї душі...