История Старого города

Ярослав Лапкевич
У долоні візьму коліна,
Й цілуватиму ніжно вище...
Ми удвох, наче щось єдине -
Щастя бути з тобою ближче!

Мов би вінчані стАрим містом,
Що не день - то немов останній!
Ні присісти, щоб попоїсти -
Тільки близкість у нас до рання.

Буду дихати тихо в груди,
А сосочки - як ті родзинки!
Пооблизую їх усюди,
Ніжна, мила моя перлинка.

За віконцем старі трамваї
Прорізають зненацька тишу...
І в тобі, я напевне знаю,
Що частину себе залишу...