Вікторії М.
Синій погляд з іскорками суму
Постає щодня переді мною,
Знов по тілу пробиває струмом,
Коли Ти торкаєшся рукою.
Чим, - скажи, - яким чарівним зіллям
Ти мене колись причарувала?
Що і в будні, і під час дозвілля
Розумом моїм запанувала.
В сни проникла, душу захопила,
Владарюєш серцем і думками.
Все моє життя Ти запалила,
А гасити, певно, буду сам я.
Синій погляд з іскорками суму
Подаруй мені ще хоч на хвильку.
Хай ще раз проб’є по тілу струмом.
Я чекав на це, Ти знаєш скільки…
Івано-Франківськ
28 жовтня 2010р.