Такі вже бувають діла загадкові,
Що в них розібратись катма…
Є вулиці різні у славному Львові.
А вулиці Лема – нема…
Любив він це місто, він там народився -
Веселий і мудрий казкар.
А в небі вогні мерехтять, як жар-птиці -
Зірки з Магеланових хмар.
Хтось дах ремонтує, хтось їде в трамваї,
Хтось дивиться вниз з висоти…
А пан Станіслав розширяв небокраї,
Створивши незнані світи.
Світи, у яких теоретик та практик
Працюють завжди залюбки.
Де люди літають до інших галактик,
Де роботи пишуть казки.
Де сума усіх технологій складеться
В казкову Гармонію Сфер.
Де зілля чарівне раптово знайдеться,
Яке споживав Агасфер.
Де кіборг напише в «Малятко» свій нарис,
Що вигадка – це не обман.
Де хвилі задумливо котить Соляріс -
Розумний живий океан.
І там, де є розум – там треба любові.
Інакше - нудьга і пітьма!
Є вулиці різні у славному Львові.
А вулиці Лема – нема…