Рушник.
На обріі нічнім зоря вставала
Приходив новий деньі новий вік.
І до зорі прабабця вишивала
Для донечки весільний цей рушник...
В суворі дні фашистськоі навали
На кровний бій прадіда провела.
Рушник у дальній путь постлала.
благословляючи на ратніі діла...
Минали дні-краіна відрождалась
І разом з нею бабця підросла.
І скоро на рушник весільний стала,
Та донечку у світ цей привела...
Отак рушник оберігає долю.
Отак оберігає він сім*ю
А прийде час-благословлю й я доню,
Кровиночку єдиную мою.