Навколо нього три будинки два двоповерхових і один новий триповерховий збудований за Європейським проектом.
В першому двоповерховому що і був колись будинком літераторів Туркменістану було зроблено капремонт і добудована одна треть до старого. Вийшла літера “Г” в коротшій частині якої на першому поверсі зала засідань на 25-30 чоловік навколо столу і ще стільки можна розмістити розставивши стільці понад стінами і вхід з неї до кімнати музею посольства. На другому поверсі кімната приймальна
завідуючої канцелярії при вході ліворуч кабінет посла з кімнатою відпочинку і окремим санвузлом, праворуч кабінет першого зама за штатним розписом радник з політичних питань. І в більшій частині всі інші дипломати при цьому консульський відділ і ТЕМ - торгово економічна місія на першому поверсі. Другий двоповерховий будинок був капітально відремонтований для проживання співробітників і мав шість квартир. Дві однокімнатні, дві двокімнатні, дві трикімнатні.
В третьому триповерховому мені довелось проживати два роки. На першому поверсі гараж на три машини, слюсарна майстерня, невеликий спортзал і сауна з душем і джакузі. Другий третій поверх вісім двокімнатних квартир і на мансарді вісім кімнаток з виходом на покрівлю для цих квартир.
І так як був час обідній це з 12 до 14 ми занесли речі до квартири де я мав тимчасово проживати вона знаходилась на першому поверсі і була тимчасово вільна. Потім піднялись на другий поверх в квартиру хазяїна не лише квартири але і всього посольства першої після посла людини що має знати де і що знаходиться і це він навіть знає краще посла. Тому що все майно посольства знаходиться під його наглядом і він відповідає за його цілостність і експлуатацію.
Обідати ми розположились на кухні це вісім квадратних метрів з виходом на балкон. Балкони і лоджії були по периметру усього будинку для захисту від сонячних променів які в літню пору докучали особливо і тому кожна кімната була обладнана кондиціонером.
Розмова почалась про погоду що там зараз у нас в столиці в якій я був лише вчора і як я переніс переліт з пересадкою у Москві так як прямий рейс з Києва на Ашгабад відбувається лише раз на тиждень і майже завжди квиток треба замовляти за місяць наперед.
З початку був запропонований напій для апетиту зелений чай і для словотворення і більшої відвертості коньяк місцевого виробництва але виготовлений на замовлення президента для подарункових цілей і біле десертне вино. Треба додати що президент в Туркменістані це бог і цар і слово його закон то відповідно якість коньяку була дуже висока.
На обід у нас був салат з судака, борщ український, картопляне пюре з биточками, узвар і здобні булочки. Посиділи ми хвилин тридцять після чого мені було запропоновано іти до свого тимчасового помешкання і відпочити з дороги, а увечері знову зустрітись і сходити до перукаря.
О сімнадцятій після від’їзду посла на резиденцію ми машиною поїхали до перукарні яка буквально знаходилась за вісімсот - дев’ятсот метрів від посольства, якщо йти по прямій. Машина там проїхати не могла в зв’язку з тим що по середині була робоча віла президента і шлях для машин там був перекритий.
Ми під’їхали до центрального чотириповерхового універмагу і піднялись на третій поверх там нас вже чекав майстер жінка середнього росту років тридцяти п’яти. Міхаq Григорич представив мене як свою заміну як по роботі так і серед постійних клієнтів. Через півгодини я був чудово підстрижен і поголений з вимитою головою. Все це коштувало один долар.