В бухте Владивостока

Людмила Левицкая 2
Стою богиней
           у обрыва:
Весь мир -
           у ног.
Сквозь флёр
           тумана
я вижу плоть,
дышащего
       надрывно,
зовущего так жадно,
           океана.
Душа,на миг
           стихий
              коснувшись,
Свободной птицей
           вниз покорно
Летит, от счастья
           задохнувшись,
В объятья
           Синего
                Дракона.