Ну от як ми тепер,
і куди уже далі гірше?
Ти обожнюєш секс –
я ночами блукаю в віршах.
Ти шукаєш краси в ресторанних напіввідварах
і купуєш труси зі знижками, майже даром.
Я ж літаю над світом у пір’ї і без комфорту,
хоча зовсім не проти ходити у стильних шортах.
Тільки, прикро, вони не личать мені, в ганчір’ї.
І тускніють, не ймуться, плачуть від них сузір’я.
Я світами, розхристана, рію, шукаю правди.
Ти яєчню на вечір грієш, не терпиш зради.
Ну от як ми тепер покривалом зігрієм душі?
В тобі сон уже вмер – а я свого боюсь і рушить.