Колискова любові.
Летіла чайкою,летіла горлицей,
до тебе,сокіл мій,серце пригорнеться.
Душа пригріється журбою,тугою,
летіла,мріяла ,до тебе, з думою.
А в серці з болем жаль озветься спомином,
омріяна печаль-лелечим гомоном.
Крилами сивими взмахне над косами,
любов зажурена блука між росами.
І доля кожного у самоті летить,
курличить осінь нам,пожовклий лист тремтить.
Багряним золотом мовчать твої вуста,
зимовим холодом лягли між нас літа.