Маминi долонi

          
Як сонячне тепло на підвіконні,
Ласкаве  та яскраве повесні,
Лягли на плечі мамині долоні,
Дитинство нагадавши враз мені.

Я поринаю серцем в щирий погляд
Стурбованих і лагідних очей.
Як і раніше, відчуваю поряд,
Казкову силу днів тих і ночей.

Народжуюся знову і зростаю,
Відновленою доторком долонь.
Хвилюючись від щастя, відчуваю
Любові материнської вогонь…