Розвела з тобою нас дорога,
Зiрвала з батькiвського порога.
Та зiсталось спогадiв не мало,
У дiвчини, що колись кохала.
Довелось не мало нам блукати,
Та стежина знов веде до хати.
Де стоїть похилена калина,
А в садочку квiтне черемшина.
Повернути хочеться в минуле,
Хоч на мить, у той вишневий сад.
Та на жаль нема стежини тої,
Що верне в дитинство нас назад...
Картинка взята из интернета.