На фото - моя мама Варвара Леонтіївна
Фото автора від 14.04.12р
До берегів, де чисті ніжні трави
Колись пізнав малий я, босоногий,
Мене зове чарівний голос мами.
Такий же юний, трепітний, високий.
І глибина очей, що синь небес впитала,
Натхненно манить, в майбуття велить
Іти дорогами, що доля вибирала,
І мріяти – наступить щастя мить.
Я жив, ходив. І мами ніжні очі-,
Її підтримку вірою сприймав.
Крізь пиль доріг, крізь довгі дні і ночі
Кохання мамине я в серці зберігав.
До берегів, де чисті ніжні трави...
Мене зове чарівний голос мами...
_____________________________
Огромное Спасибо Марине-Светловой за поэтический перевод
http://www.stihi.ru/2012/04/03/11792
Волшебный голос мамы...
К тем берегам, где нежно шепчут травы,
Когда-то я там бегал босоногий,
Меня зовёт волшебный голос мамы.
Такой же юный, трепетный, высокий.
И глубина очей, что синь небес впитала,
Притягивает, вдаль меня манит
В дорогу, что судьба мне выбирала,
Мечта моя - наступит счастье миг.
Я жил. Всё знали ласковые очи -
Я их поддержку с верой принимал.
Сквозь пыль дорог, сквозь эти дни и ночи,
Её любовь я в сердце сберегал.
К тем берегам, где нежно шепчут травы...
Меня зовет волшебный голос мамы ...