Переклад з http://www.stihi.ru/2012/02/10/1811
в співавторстві з Василем Базілевичем
А янголи сумні по четвергам,
коли в них закінчилася робота -
вселенські замуровувать пустоти
небесним сяйвом райських амальгам.
Сумують, хоч не видно в тім причин,
і неуважно гублять біле пір'я -
воно сідає пилом на сузір'я,
на скроні небом прощених мужчин.
Вони, такі наближені до бога,
та назавжди у вічності в полоні...
Їх янгольськії сонячні долоні
Так сумно пестять місяця рудого...