Nic dwa razy
Nic dwa razy sie nie zdarza
i nie zdarzy. Z tej przyczyny
zrodzilismy sie bez wprawy
i pomrzemy bez rutyny.
Chocbysmy uczniami byli
najtepszymi w szkole swiata,
nie bedziemy repetowac
zadnej zimy ani lata.
zaden dzien sie nie powtorzy,
nie ma dwoch podobnych nocy,
dwoch tych samych pocalunkow,
dwoch jednakich spojrzen w oczy.
Wczoraj, kiedy twoje imie
ktos wymowil przy mnie glosno,
tak mi bylo, jakby roza
przez otwarte wpadla okno.
Dzis, kiedy jestesmy razem,
odwrocilam twarz ku scianie.
Roza? Jak wyglada roza?
Czy to kwiat? A moze kamien?
Czemu ty sie, zla godzino,
z niepotrzebnym mieszasz lekiem?
Jestes - a wiec musisz minac,
Miniesz - a wiec to jest piekne.
Usmiechnieci, wpolobjeci
sprobujemy szukac zgody,
choc roznimy sie od siebie
jak dwie krople czystej wody.
Нічого двічі
Ще нічого в цьому світі
Не повторювалось досі.
Народитись вправ немає
та й померти де той досвід.
Хай ти будеш найтупіший
серед племені людського,
репетицій зим чи літа
не проводять ні для кого.
Кожен день є неповторним,
що казати вже про ночі,
кожен поцілунок різний,
як і кожен погляд в очі.
Вчора, коли ім’я миле
лиш почую, в ту ж хвилину
ніби у вікно відкрите
хтось троянду мені вкинув.
А сьогодні, коли поруч,
вже набрид мені ти, схоже.
Гм… А що таке троянда?
Квітка? А чи камінь, може?
Чом же ти, лиха годино,
Сієш страхи поміж люди?
Все що є - минути мусить.
Що мине - те й буде любе.
Усміхаємось, обнявшись,
спробуєм дістати згоди,
хоча різні ми настільки,
як дві краплі в чистих водах.