куртки

Завосковані вилеті плечі
тануть марно на дотик руки.
Із початку тривало щей досі,
Сильні залишки самоти.
Вірять знову у кращу весну
сірі фарбовані куртки.
Затрималось на серці.. кричу!
Що не сталося не забути.