Cнігом укриє ліси і гори
Замерзне думка про ту подію
Що не з зі мною твої надії
По льоду пройдуся не підсковзнуся
Хоч помилився коли глядівся у тії очі
Живі дівочі
Забути хочу твої долоні
які тримали мене в полоні
я не шукаю другої долі
води нап’юся аж обпекуся
об те кохання що як востанне
стучало в скронях в моїх бажаннях
у моря чутно вітер далекій
доносить вітер голос лелекі
і білим снігом це миле личко
вертає небо воду в криничку
не знае холод тепла і сонця
не бачиш мене ти у віконці
розбиті скелі, розлиті хвилі
в душі порожньо жодної мрії
скільки роняло дерево листя
просив у долі нашого щастя
я думав що ти дарунок долі
а залишилось хмурити брові
снігом прикрию небо і зорі
життя далеке від стежки тої
якою мріяв гулять з тобою