Осяяння прокинулось в мені –
Та я тверезо світ спостерігаю.
Буття живе в мені лише вві сні,
Лиш подумки кохаю і страждаю.
Примарами вночі проходять дні,
Коли нещасть сувій безладно чорний,
Опісля перших хвиль гнітючих снів
Поволі світ стає легкий і повний.
Лише відлуння від чужих утіх
Мені лишають мертві тріпотіння.
Зривається в мені мій власний сміх
Як в раковині – моря бурмотіння.
Вагання надмір з подивом ловлю:
Існую, марю, тану, сплю, не сплю?
Paul Valеry
Un feu distinct…
http://wikilivres.info/wiki/Un_feu_distinct...
Un feu distinct m’habite, et je vois froidement
La violente vie illuminee entiere...
Je ne puis plus aimer seulement qu’en dormant
Ses actes gracieux melanges de lumiere.
Mes jours viennent la nuit me rendre des regards,
Apres le premier temps de sommeil malheureux,
Quand le malheur lui-meme est dans le noir epars
Ils reviennent me vivre et me donner des yeux.
Que si leur joie eclate, un echo qui m’eveille
N’a rejet; qu’un mort sur ma rive de chair,
Et mon rire etranger suspend a mon oreille,
Comme a la vide conque un murmure de mer,
Le doute — sur le bord d’une extr;me merveille,
Si je suis, si je fus, si je dors ou je veille ?