Люблю життя!

Валентина Бенюк
Я так люблю Життя,
Малу сніжинку, яскраву теплу краплю дощову
На самоті непрохану сльозинку
Коли птахи несуть весну нову,

У золото мене вдягає осінь,
У срібло тепло кутає зима
І літо подарунки щедро носить
Та обдаровує надіями весна,

Люблю Життя...
Таке просте і щире,
Без заздрощів, політики, війни...
Колись так буде,
Я ще й досі вірю,
Ясніють зорі...
Вірять і вони...