Всі коліна собі роздираючи,
Я до тата бігла сльозою,
Він мене обіймав, повчаючи:
"Головне - не бути слабкою".
Сто образ у житті отримавши,
Я вночі кричала від болю.
Мене тато завжди підтримував:
"Головне - не бути слабкою".
І коли він пішов за обріїї,
Забираючи світ з собою,
Мені небо писало зорями:
"Головне - не бути слабкою".
Коли тато вже був на відстані
І мене називав чужою,
Я тоді лиш збагнула істину:
"Головне - не бути слабкою".