Раптова, несподівана весна,
З рішучістю відтискуючи лютий,
Обурилась з небес. Але чому ти,
Чекана весно, хмарна і сумна?
Поволі топить диханням вона
У кригу холоднечею закутий
Зимовий всесвіт. Майже і не чути,
Як тихо пісня розталю луна.
Розвеселися, весно, не журись!
Прокидайся, бо вже несила ждати,
Коли повітря ранком біля хати
Наповнить ароматами нарцис,
І втішний шпак з горіхової віти
Кота зайдеться бідного дражнити.