* * *
Коли холодно,
важко уявити собі погожу спекотну днину
і ховаєш якнайдалі легке вбрання,
наче воно зовсім зайве або ж має згодитися
щонайближче
в наступному житті.
Коли пере дощ,
важко уявити сухі сонячні вулички
і довго ще потому волочиш за собою ненависну парасолю,
забувши заздрісні погляди перехожих
в час негоди
з приводу її параметрів.
Коли тебе немає,
уявляю твою присутність в кожному кутку…
ось наче цокнуло на кухні горнятко, як завжди, коли готуєш мені каву…
встаю з ліжка, сонно чвалаю в прихожу, підсуваю
ближче до дверей
твої улюблені капці.
Авторський переклад іспанською
http://www.stihi.ru/2015/06/17/719