Весняні пейзажі гріють мою душу,
Небеса безкраї кличуть мене ввись,
Але я людина і ходити мушу
По землі холодній, серед душних місць.
Хвилі океану мені слух бентежать!
І від щастя серце рветься із грудей.
Такий рідний запах моря й узбережжя,
А не душні й штучні запахи людей.
Такий рідний запах моря й узбережжя!
Таке рідне сонце і його краса!
Може, я - це чайка? А мій дім безмежні,
Сині та високі, голі небеса!