Не долюбила… Ще не маю мудрості
тонкої і досвідченої жінки.
Не запросила. Навіть не осмілююсь…
Та й каву я завжди роблю без пінки.
Не допила, дурманами окутана,
лишивши поцілунок на фужері,
той погляд, що давно осів отрутою
в солодкому, тягучому лікері.
Не дотяглася, не пізнала дотику,
в шовкових простирадлах, на губах і …
Опам’яталась, мабуть, вітру подихом
обпечена під краєм неба плахти.
Не дописала. Стрималася в порусі,
лишила місце, змішую відтінки…
Не долюбила. Ще не маю мудрості
тонкої і освіченої жінки…