Звичайний ритм: щоденна метушня,
сонливе й роздратоване повітря,
ледь чутний крик душі крізь забуття
проблемами поглинутого світу.
Ніяк не затихаючі гудки
мобільного останньої моделі.
І раз на рік прочитані рядки
не з аудиту, а із книг Коельо…
Звичайний ритм – стандартний бізнес-стиль:
head office, fitness club, some kind of courses,
в заторі дорогий автомобіль,
and every minute use of net resources.
Година в день - на сон і забуття,
п’ять днів на рік - для спілкування з рідними.
Лиш огортає дивне каяття
в періоди, що для душі є «звітними»…
Звичайний ритм. Його не зупинить:
він в суті світу встиг вже вкоренитися.
На скільки нас так вистачить прожить?
Як довго ще можливо з цим миритися?