Чомусь так раптово

Валентина Комина
Чомусь так раптово, чомусь серед ночі
Почую знов голос, побачу знов очі:
Твої, моя мамо, зігріті любов'ю.
Захочу я знову побути з тобою.

Тримати в руках твої теплі долоні,
Що згадок дитячих та спогадів повні.
Твоїх материнських грудей пригорнутись.
Зігрітись, заснути, від щастя забутись…