Думкою знову у Киiв я лину...

Татьяна Каминская
Думкою знову
           у Київ я лину:
Схили Дніпрові,
          сріблясті ялини...
Інеєм вкриті
          заснули каштани,
Сняться їм весни
          в ранковім тумані,

Їх обіймає
          за гілочки - плечі
Київський теплий
          і лагідний вечір...
Спалах  ліхтариків -
          місто у сяйві -
Згадкою стало...
          і буде в уяві...