задирай мої спідниці
тримай мої руки найміцніше як тільки можеш
стискай мої легені
ламай ребра
стирай мене в порохи
роби мені боляче навіть коли пручаюсь
здирай лак із моїх нігтів
змивай фарбу із мого волосся
відривай накладні віки
роби мене природньою
здирай з мене простирадла
вкривай мене собою
дихай мені у шию
виривай мої аорти
розвивай надприродні здібності
стрибай зі мною у прірви
затоплюй наших сусідів
шторми мене своїми питаннями
мороч мою голову
стирай мене в порохи
я відповім подихом
мовчанням коло вівтаря
та підписом в рагсі
я відповім чистими скатертинами
гарячим обідом
та олександром
що народиться роки за три
я буду відповідати мовчанням
киплячими кастрюлами
та побитими шклянками
громом у погляді
буревієм у диханні
спокоєм зовні
лиш зітри мене у порохи
і з мене стирай зайве