Наснилося...

Валентина Бенюк
Наснилося мені, що дивним птахом
Літаю серед зір в ясному небі...
І що щаслива,і до цього щастя
Мені нікого, і нічого вже не треба..

Наснилося, коханням і красою
Навколо мене пломеніє світ...
І що ніхто не може зупинити
Душі моєЇ зоряний політ...

Немає смерті, і нема неволі
І люди не рахують своїх літ,
І не знайти ніде людини злої,
Яка спроможна натворити бід,

Як радісно, до себе мене кличе
Піснею щастя веселковий гай...
О, Господи, та це ж мені наснився
Обіцяний тобою справжній рай...

Прокинулася...Вдячна тобі, Боже.
Бо тихий голос правди я відчула...
А значить, зможу жити далі, зможу,
Бо є надія, я її відчула...