моя нiччю вта мничена звичка

Александр Маринич
моя ніччю
втаємничена
звичка
розглядати твоє обличчя
з надто близької відстані
твої очі не приспані
я їх ніжністю випестив
і вже вивчив відрізки всі
і які в біса вибрики
і яке відчайдушшя
це не більше ніж пошепки
співати у мушлю
свою пісню не ширити
а лише тільки звужувати
стискати у крапку
концентрувати
бути десятикратним
кольоровим
картатим
і щоночі звикати
розглядати
твоє обличчя