Серед моря демокраття
Є й наш забутий острів, Браття!
Це наша з вами Україна,
Хоч і забута, а для нас – єдина.
Чи остаточно йти під воду?
Чи замовляти сонячну погоду?
Лише тоді ми зрозумієм,
Коли собою овладієм.
І шлях, який ми оберем,
Диктує те, як ми помрем.
І хоч усі ми будем у землі,
Як саме хочеш ти потрапити туди?