Промовчати ? Тільки я не можу,
Бо вуста мої уже відкриті:
Є для всіх нас Чаша- Чаша Божа.
То навіщо ж нам бісівську пити?
Пригощає щедро він горілкою
І ламає твоїм мріям крила.
Попливеш? Куди? В калюжі мілко,
Продирявлені давно вітрила.
Не пояснюй. не шукай причини,
Виправдань чи скарг на це життя...
Від народження до домовини -
Шлях короткий. Буде каяття ?
Може, варто, люди, зрозуміти,
До якої ми йдемо МЕЖІ...
Ще не пізно руки простягнути
До Небес:
-О Боже, поможи!
Є для всіх нас Чаша - Чаша Божа.
То навіщо ж вам бісівську пити?
...Промовчати?!-вибачте, не можу,
Бо вуста мої уже відкриті.