Поезія - це завжди неповторність
Тонка пронизливість у сутність і буття
Відверта,мов свята церковна сповідь
Розмова з світом про гармонію життя
Не кожен зможе зрозуміти вічність
І в майбуття не всім ввійти дано
Та для людей життєва необхідність
Крізь перешкоди подолати зло
Поет - це вічний месник з того світу,
Він вміє все розставить по місцях
Його думки,мов сплетені із цвіту,
Суцвіття розуму і мудрості в очах
Те гостре слово пролетить стрілою
І розіб'є одвічний біль в душі,
Поезія не визначає твою долю,
Але прислухатись до неї можуть всі
Буває так,що стане зовсім важко
І я відкрию ті подерті сторінкИ
Буду ковтати,буду пити спрагло
Життєву мудрість,зібрану в роки
Душа воскресне і неначе пташка,
Затягне ніжноі мелодії мотив
Пройде життя як незабутня казка,
Яку завжди у мріях я носив