стихи на белорусском языке
ВЯСНА НА ПАРОЗЕ
На шэрых праталінах моўчкі зіма памірае,
Ад сонечных промняў хавацца ёй надта нязвыкла.
Крычаць крумкачы, у чорную збіўшыся зграю,
Аб тым, што вясна па зямлі крочыць спрытна.
Яна непрыкметна пакуль што ступае ў абшары,
А ноччу марозам зіме дазваляе дыхнуць…
І кожную раніцу вясну-красну сонца вітае,
І промнямі цёплымі імкнецца зямлю агарнуць.
Нядоўга зусім - і раскрыюцца сонныя рэкі,
І гоманам птушак дрымотны напоўніцца гай,
Ты чуеш, як плачуць слязамі, сагрэтыя стрэхі?
Вясна на парозе! Ёй дзверы хутчэй адчыняй!
10.03.12
*********************************************
Предлагаю вашему вниманию русскоязычный перевод этого стихотворения от поэта ЛЕОНИДА СЕВЕРА: http://stihi.ru/avtor/sever1959
ВЕСНА НА ПОРОГЕ
На серых проталинах тихо зима исчезает,
Не в силах укрыться от солнечных тёплых лучей
И пляшут вороны собравшись в весёлую стаю,
Кричат, чтоб весна по земле зашагала быстрей.
Она незаметно, пока, покоряет просторы
И ночью морозцем зиме позволяет дышать,
Но солнце с весной, по утру, заведёт разговоры
И тёплые лучики землю начнут обнимать.
Ручьи зазвенят, разбудив крепко спящие реки,
И пением птичьим задышит встревоженный гай...
Ты слышишь, как плачут зимы ледяные доспехи?
Весна на пороге! Ёй двери быстрей открывай!
20.03.12
***************************************************
***************************************************
А это вариант на украинском языке! От поэтессы ОЛЬГИ САФРОНОВОЙ http://stihi.ru/avtor/safoi
Весна на порозі
На сірих проталах зима тихо мовчки вмирає,
І сили не має сховатись, до сонця не звикла.
А круки горлають, у чорну збиваючись зграю –
Весна вже крокує землею у сяянні світла.
Вона ще не вельми примітна в своїх володіннях.
Вночі ще морози… Не хоче зима відступати.
Та вранішнє сонце знов сипле веселе проміння,
Щоб світлом ласкавим всю землю скоріш обійняти.
Чекати недовго – з-під криги прокинуться ріки,
І знов оживе, повен граю пташиного, гай.
Вже плачуть сльозами від сонячних променів стріхи…
Весна на порозі! Їй двері хутчій відчиняй!
24.06 12