Вустами руки я твої зігрію,-
Вони жіночістю своєю чарівні.
Від вітру лютого їх захистити мрію
І захистити мрію твої сни.
Пізнавши ніжності твоєї подих чистий,
Я божеволію, сприймаючи життя
Небесним подарунком. Променистий
Мій погляд там, де наше майбуття.
Воно, як ми, політ його неспинний,-
Світанки росяні і задуми стрімкі,
Потік бажань потужний, нерозмінний
І почуття медові, щирістю п’янкі.